Алгебра
Алгебра (від араб. الجبر аль-джебр — «відновлення (розрізнених частин)»[1]) — розділ математики, що вивчає математичні операції і відношення, та утворення, що базуються на них: многочлени, алгебраїчні рівняння, алгебраїчні структури. Вивчення властивостей композицій різного виду в XIX столітті привело до думки, що основне завдання алгебри — вивчення властивостей операцій незалежно від об'єктів, до яких вони застосовуються. З того часу алгебру стали розглядати як загальну науку про властивості та закони композиції операцій. В наші дні алгебра — одна з найважливіших частин математики, що має застосування як у суто теоретичних, так і в практичних галузях науки.
Креслення
Кре́слення — дисципліна зі створення стандартизованих технічних рисунків, що виконуються фахівцями інженерами, архітекторами тощо.
Застосовують також термін технічне креслення — курс креслення, в якому розглядаються прийоми і правила виконання та оформлення креслеників машин та їх деталей, конструкцій, будівель та інших технічних об'єктів.
Кресленик — це графічний конструкторський документ, що визначає конструкцію виробу, а також містить відомості, необхідні для розроблення, виготовлення, контролю, монтажу й експлуатації виробу, включаючи його ремонт[1].
Технічний кресленик, кресленик — технічна інформація, графічно подана на носієві інформації за встановленими правилами і зазвичай з дотриманням масштабу.[2]
Англійська мова
Demo teacher 3
Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування. Є офіційною у понад 60 суверенних державах, таких як Велика Британія, США, Канада, Австралія, Ірландія та Нова Зеландія, також поширена в Карибських країнах, Африці й у Південно-Східній Азії.
Історія України
Демонстраційний викладач
Згідно із програмою Міністерства освіти і науки України з підготовки кваліфікованих фахівців у всіх галузях народного господарства у вищих навчальних закладах обов’язковою для вивчення є історія України. Вивчення історії України як науки потребує теоретикометодологічного, науково-методичного та організаційно-практичного забезпечення.
Цей курс лекцій дає уявлення про етапи історичного розвитку українського народу і його державності. Він допомагає зрозуміти системний зв’язок усіх складових історичного процесу, що відбувалися на теренах сучасної України; висвітлює проблеми історичного розвитку українського народу, його державності в контексті загальносвітової історії, показує їх взаємозв’язок та взаємовплив. Така спрямованість відповідає крилатому вислову Тараса Шевченка «…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Нові суспільно-політичні виклики на тлі глобалізації світової гуманітарної думки диктують потребу в модернізації дослідницьких, навчально-методичних підходів до осмислення вже усталених схем як української історії в цілому, так і окремих її «білих плям».
Наріжним загальнометодичним принципом виступає осягнення суті історичного процесу в нашій країні на підвалинах об'єктивності й історизму, духовності й гуманізму. Тісний зв’язок, взаємодія теорії і практики в напрямку реалізації пізнавально-творчої функції історичної теорії і формування у студентів свідомої потреби в оволодінні пропонованим предметом вимагає залучення загальновідомих функцій історії, широкого кола ідей, проблем, уявлень, асоціацій міждисциплінарного характеру.
В умовах подальшої гуманізації навчального процесу в академії кафедра історії і культурології бачить пріоритетним викладання предмета в інноваційному ключі. Механізм осягнення інновацій полягає в реалізації окремих блоків: історія і практика, співвідношення історичного і логічного. Головною метою викладення матеріалу в посібнику є виховання студентів на засадах патріотизму, формування в особистості відчуття історичної пам’яті, усвідомлення власної причетності до державотворчих прагнень українського народу.
Геометрія
Геоме́трія (від дав.-гр. γη — Земля і μετρέω — вимірюю; землеміряння) — розділ математики, наука про просторові форми, відносини і їхні узагальнення.
Геометрія — одна з найдавніших наук. Від початку вона була галуззю практичного знання, що розглядало довжини, площі, і об'єми.
Початкові поняття геометрії виникли в результаті відволікання від будь-яких властивостей і відносин тіл, крім взаємного розташування і величини. Перші виражаються в дотику або приляганні тіл один до одного, в тому, що одне тіло є частиною іншого, в розташуванні «між», «всередині» тощо. Інші виражаються в поняттях «більше», «менше», в понятті про рівність тіл.
Українська література
Demo teacher 2Демонстраційний викладач
Динамічні еволюцiйнi та революцiйнi змiни в естетичнiй свiдомостi напередоднi нової iсторичної доби формують розмаїте, полiфонiчне художнє полотно – лiтературу XX ст. Прикметною ознакою стає тут, з одного боку, усвiдомлення лiтератури як певного нацiонального та iсторичного типу художньої творчостi, а отже, акцентування її зв’язку з традицiєю, з iншого – радикальна переоцiнка, вибiр самої традицiї, змагання рiзних тенденцiй, зумовлених новiтнiм художньо-естетичним контекстом.
Дедалi чiткiше окреслювалися двi орiєнтацiї: перша на збереження нацiонально-культурної iдентичностi (т. зв. народницька теорiя), друга на загальноєвропейський лiтературний процес та його унiверсалiзм (т. зв. теорiї «європеїзацiї», «космополiтизму», «модернiзму», тощо). Умови для розмежування цих орiєнтацiй склалися ще в XIX ст., що стало перiодом бурхливого пiднесення нацiональних лiтератур в Європi, а Україна переживала його насамперед на рiвнi колонiального (чи напiвколонiального) «малоросiйського письменства». Внаслiдок останнього лiтература виявляла особливе тяжiння до автономних художнiх структур (бароко, бурлеск), до активного «продукування» з метою самозбереження, романтично-народницької iдеологiї, до засвоєння й закрiплення дидактичних та етнографiчних форм творчостi, використання елементiв здебiльшого усної, а не писемної лiтературної мови тощо.
